- нісенітниця
- [н'ісеин’і/тниец'а]
-ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нісенітниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
нісенітниця — і, ж. Щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. || у знач. присудк. сл. Безглуздо, нерозумно. Плести нісенітницю … Український тлумачний словник
безглуздя — 1) (поведінка, учинки тощо, які суперечать здоровому глуздові), нісенітниця, дурість, дурощі, дурниця, маячня (у поведінці); ідіотизм, ідіотство, бозна що, казна що, чортзна що, чортибатькащо 2) (думки, висловлювання, слова тощо, позбавлені… … Словник синонімів української мови
Бржестовский, Сергей Павлович — Сергей Бржестовский Имя при рождении: Сергей Павлович Бржестовский Дата рождения: 10 октября 1941(1941 10 10) (71 год) Место рождения: Нальчик, СССР … Википедия
абищо — аби/чого (з прийм.: аби/ з чо/го, аби/ до чо/го і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що небудь, будь що; у знач. ім. Дрібниця. Дурниця, нісенітниця. Ніщо; нікчема (про людину) … Український тлумачний словник
абракадабра — и, ж. 1) Магічна формула, таємне слово, що їм приписувалася чудодійна сила. 2) Безглуздий набір слів; нісенітниця … Український тлумачний словник
абсурд — у, ч. Безглуздя, нісенітниця. •• Теа/тр (дра/ма, літерату/ра) абсу/рду драматургія, література, що представляють світ як хаос, відображають песимізм, передчуття загибелі і т. ін … Український тлумачний словник
ахінея — ї, ж., розм. Нісенітниця, дурниця … Український тлумачний словник
бандига — и, ж., зах. Нісенітниця … Український тлумачний словник
безглуздя — я, с. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. || Брак здорового глузду; безумство (у 2 знач.) … Український тлумачний словник